Внутрішньом’язева ін’єкція

Полягає у введенні розчину препарату безпосередньо у м’яз. Порівняно з в/в введенням ліків, внутрішньом’язева ін’єкція відзначається більш повільним всмоктуванням препарату. Деякі ліки протипоказано вводити в судину: олійні розчини, суспензії, агресивні щодо стінок судин препарати тощо, а от при потраплянні їх в м’язи, ускладнень можна буде уникнути.

Засвоюваність діючої речовини при внутрішньом’язевому введенні на 20-30% нижча ніж при в/в, початок дії засобу та його максимальна концентрація наступає приблизно через 15 хв і 30 хв відповідно. Максимальна кількість розчину допустима при одномоментному введенні 10 мл.

Що потрібно для уколу в м’яз:

• Шприц (відповідно до об’єму препарату) – 1 шт;
• Голка 25G або 27G – 2 шт;
• Спиртові серветки – 3 шт або ватні кульки та спирт 70%;
• Рукавички нітрилові – 1 пара;
• Пластир антибактеріальний;

Як робити внутрішньом’язеву ін’єкцію:

Препарати вводяться за призначенням лікуючого лікаря або у межах невідкладної допомоги.

Перед введенням потрібно повторно прочитати назву препарату, концентрацію та об’єм. Також перевірити дату та вміст ампули чи флакону: розчин має бути чистим, прозорим та без осаду. Якщо це суспензія, то вона повинна бути однорідною, без конкрементів, тому перед введенням її потрібно збовтати, щоб не залишилося залишків порошку на дні та у верхній частині ампули.

Одягнути чисті одноразові рукавички, обробити їх антисептиком. Обробити шийку ампули, витерти ватою або марлею, взяти ампулу в одну руку, іншою взяти її за верхівку та натиснути на позначку для злому ампули. Якщо позначки немає, то потрібно надпиляти ампулу в її найвужчому місці, та зламати. Якщо це флакон, то спочатку знімаємо захисну металеву частину по центру, так, щоб по центру кришки з’явилася відкрита кругла ділянка резинового корка. Її теж потрібно обробити антисептиком або просто спиртом.

Відкриваємо шприц, приєднуємо голку, набираємо препарат, після цього змінюємо голку на нову, та випускаємо повітря.

Важливо: використовуючи шприц-дози (наприклад антикоагулянти) повітря випускати не потрібно. Ці препарати вводяться дуже малими дозами, при великій концентрації препарату в розчині. Їх розрахунок дуже чіткий, тому необхідно ввести весь вміст, а повітря яке міститься в шприці виштовхне ліки з голки шприца. Перед введенням шприц перевертаємо голкою вниз, за потреби легенько стукаємо пальцем, щоб повітряна бульбашка піднялася вгору до поршня і не перевертаючи, строго вертикально тримаючи шприц, вводимо ліки.

Місце введення ліків:

Найкраще вводити ліки внутрішньом’язево  верхньозовнішній квардант сідниці, рідше – дельтаподібний м’яз плеча, великий стегновий м’яз.

 

Протипоказання до введення ліків внутрішньом’язево:

• Наявність на шкірі виражених запальних утворень.
• Інфільтрати, абсцеси чи просто ущільнення в місці ін’єкції.
• Введення препаратів, в інструкції до яких не вказано внутрішньом’язево, як допустимий шлях введення (наприклад: 10% Калію Хлорид чи інші гіпертонічні розчини).

Техніка виконання:

1. Просимо пацієнта лягти в зручне положення для виконання маніпуляції. Не робіть ін’єкції стоячи! Можуть виникнути колапс, втрата свідомості або анафілактичний шок і пацієнт, що стоятиме, додатково може отримати травми під час падіння.
2. Оголена ділянка шкіри повинна бути діаметром не менше 15 см.
3. Обробляємо антисептиком спочатку ділянку 10*10 см, потім 5*5 см. Готуємо спиртову серветку або вату з антисептиком, затискуємо мізинцем до долоні в лівій руці (якщо ви лівша, то в правій).
4. Знімаємо ковпачок з голки, перевіряємо ще раз вміст шприца (якщо вводимо суспензію, повторно збовтуємо декілька разів).
5. Голку вводимо під кутом 90° відносно шкіри на 2/3 її довжини.
6. Лівою рукою тримаємо шприц за муфту (місце з’єднання голки та шприца) правою відтягуємо поршень. Якщо за 10 секунд в муфті не з’явилася кров, можна не різко відпускати поршень.
7. Повільно вводимо препарат (виключення – препарати, що потребують швидкого введення, наприклад, Біцилін)
8. Витягуємо шприц з голкою і притискаємо місце ін’єкції спиртовою серветкою або ватою, змоченою спиртом. Тримаємо 2-3 хвилини.
9. Заклеюємо місце ін’єкції антибактеріальним пластирем. Знімати можна через 2 години (якщо пацієнт може, то відклеює самостійно, якщо ні, то це повинна зробити медсестра).

Вітаємо, внутрішньом’язева ін’єкція виконана!

Рекомендації:

• Після проведення внутрішньом’язевої ін’єкції пацієнту краще буде полежати хвилин 30.
• Якщо Вам потрібно ввести ліки через шприц-дозу з м’яким корпусом, то після введення ліків важливо не розтискати корпус, аби не було закиду ліків назад до шприца. Тримаємо стисненим, допоки не витягнемо голку.
• Якщо ви потрапили в судину (при відтягуванні в поршні з’явилася кров), то варто потягнути голку до половини на себе, нахилити шприц на 10-15 градусів і ввести знов до 2/3 довжини голки, повторно провівши пробу на відсутність крові.
• Перед першим введенням антибіотиків на анестетиків, обов’язково потрібно робити внутрішньошкірну пробу. Однак, це не виключає можливість розвитку алергічної реакції в пацієнта в майбутньому. Тому засоби для надання невідкладної допомоги завжди повинні бути в легкодоступному зручному місці.